Посів на уреаплазму з визначенням чутливості до антибіотиків у чоловіків: підготовка, розшифровка аналізів

Уреаплазмоз відноситься до числа захворювань, що передаються переважно статевим шляхом. Захворюваність серед чоловіків значно вище, ніж у жінок. Мікроорганізми уреаплазми в невеликій кількості мешкають на слизових статевих органів, але для початку активного росту і поширення потрібно провокуючий фактор.

З метою ефективного лікування показано проведення посіву сечі. Це дозволяє виявити наявність бактерій. Додатково використовують антибіотикограму, яка відображає чутливість до тих чи інших препаратів. Від цього залежить ефективність лікування.

1
Уреаплазмоз і його діагностика

Уреаплазмоз – це інфекційне захворювання сечостатевої системи, яке передається в основному статевим шляхом. Збудниками є умовно-патогенні мікроорганізми Ureaplasma urealyticum і Ureaplazma parvum. Мікроорганізми, присутні в організмі, самі по собі не є захворюванням. Тільки перевищуючи певну кількість, вони можуть спровокувати розвиток запального процесу в сечостатевій системі.

Запідозрити уреаплазмоз чоловік може за такими симптомами:

  • мізерні і прозорі виділення з уретри;
  • безпліддя;
  • печіння, свербіж;
  • хворобливі відчуття при сечовипусканні;
  • ознаки простатиту – часті позиви до сечовипускання, його утруднення в попереку, тазу і паху.

Інкубаційний період складає в середньому від 2 тижнів до декількох місяців. Тому поява симптомів можна пов’язати з незахищеним статевим контактом. При виявленні перелічених ознак чоловікові необхідно пройти обстеження. Найбільш інформативне і визначальне подальшу тактику лікування дослідження – посів на уреаплазму у чоловіків з визначенням чутливості до антибіотиків.

Рекомендуємо

Як досліджують секрет простати: взяття матеріалу і розшифровка аналізу

1.1
Посів на уреаплазму

Для діагностики уреаплазмозу використовується найефективніший метод – бактеріологічний посів (бакпосев) сечі на спеціальне поживне середовище. Додатково визначається чутливість до антибіотиків. Матеріал береться фахівцями в стерильних умовах.

Показання для проведення дослідження на уреаплазму:

  • хронічний інфекційний процес в сечостатевій системі з невідомою етіологією;
  • зниження імунітету;
  • планування зачаття;
  • тривале безпліддя;
  • контроль ефективності антибактеріального лікування (здавати матеріал на аналіз необхідно не раніше, ніж через 28-30 днів після початку курсу);
  • профілактичні скринінгові дослідження.

Скрининги необхідно проводити чоловікам зі зниженим імунітетом, які часто змінюють статевих партнерів, які мають в анамнезі захворювання сечостатевої системи. Дослідження проводиться мінімум 1 раз на рік.

Рекомендуємо

Кров на сифіліс: методи діагностики, правила здачі аналізу, розшифровка

1.2
Підготовка та збір матеріалу

Для того щоб результат аналізу на уреаплазму був достовірним, потрібно провести правильний забір біологічного матеріалу і необхідну підготовку. Перед здачею матеріалу на аналіз потрібно дотримуватися наступних правил:

  • Обмежити прийом деяких лікарських засобів, серед яких антибактеріальні, антисептичні та протигрибкові. Без коректного прийому цих препаратів неможливо припинити або був випадок прийому менш, ніж за місяць до дослідження матеріалу, то слід попередити про це лікаря.
  • Останнє спорожнення сечового міхура виробити не менше ніж за 4 години до забору, так як сеча має антисептичну дію і результат може бути псевдонегативним.
  • Вступати в статеві контакти не менше, ніж за 24 години до збору біоматеріалу.
  • Напередодні здачі аналізу, ввечері, провести гігієну зовнішніх статевих органів.

Збирається перша ранкова порція сечі в обсязі близько 50 мл. Забір здійснюється в домашніх умовах або в медичній установі в стерильну ємність. За ніч мікроорганізми знову засіваються на стінках слизової оболонки уретри, і ранкова сеча змиває їх безпосередньо в посуд. Матеріал може зберігатися не більше 2 годин з моменту збору, тому потрібно якомога швидше доставити його в лабораторію. Зішкріб з уретри проводиться фахівцем у медичній організації.

Рекомендуємо

Симптоми, діагностика та лікування ureaplasma species у чоловіків

1.3
проведення аналізу

Зібраний матеріал наносять на спеціальне поживне середовище, де він висівається на протязі декількох днів. В середньому зростання мікроорганізмів відбувається до 4-8 діб. Головні недоліки цього методу – тривалість і трудомісткість. Гідність – можливість визначення антибіотикорезистентності.

Антибиотикорезистентности – це стійкість мікроорганізмів до певних антибактеріальних препаратів, а антибіотикочутливість – це визначення чутливості до даного засобу, тобто виявлення того антибіотика, який здатний вплинути на ріст бактерій. Це властивість визначається для того, щоб згодом провести якісне етіотропне лікування захворювання і добитися максимального ефекту від нього.

Зібраний матеріал беруть за допомогою спеціальної петлі і поміщають на поживне середовище, куди раніше були додані різні антибіотики на кілька ділянок чашки Петрі (використовується 3-5 найімовірніших препаратів). Кожна ділянка з певним лікарським засобом підписується.

антибіотикограмою

Якщо антибіотик ефективний і уреаплазма до нього чутлива, то біля нього зростання і поширення мікроорганізмів не спостерігається. У випадках, коли вироблена резистентність, можна виявити активне зростання.

2
Розшифровка результату аналізу і лікування

Для розшифровки проведеного дослідження застосовують кількісний показник. Нормою є така кількість мікроорганізмів – 10 в 4 ступеня КУО на 1 мл біологічного матеріалу. Якщо рівень уреаплазми досягає цієї цифри, то в організмі не виникає запалення, і пацієнт є лише носієм даного мікроба. Якщо результат вище вказаного значення, значить, в сечівнику присутній запальний процес. У цій ситуації необхідно проведення курсу комплексної терапії.

Виділяють 3 варіанти чутливості:

  1. 1. Чутливий (відсутній ріст колоній).
  2. 2. малочутлива (присутній, але виражений незначно).
  3. 3. Резистентний (зростання колоній яскраво виражений).

У першому випадку виділений антибіотик є найефективнішим препаратом для лікування цієї інфекції.

Серед ефективних при уреаплазмозі виділяють наступні групи препаратів:

  • тетрациклін (доксициклін);
  • макроліди (азитроміцин, джозаміцин);
  • фторхінолони (ципрофлоксацин).

Додатково застосовують репеленти, вітаміни, фізіопроцедури. Чоловікові слід дотримуватися дієти з виключенням гострого, копченого, смаженого, алкоголю. Курс лікування в середньому триває 14-21 день. Терапії підлягають всі статеві партнери пацієнта.

Профілактика виникнення уреаплазмоза полягає в дотриманні особистої гігієни, застосування засобів індивідуального захисту (презервативи), виключення випадкових статевих зв’язків. Також важливо періодично проходити профілактичні огляди у спеціаліста-уролога.