Дія сечогінних трав: правила застосування і показання

Фармакологічна індустрія розробила безліч лікарських засобів з діуретичною дією. Вони призначаються медиками при порушеннях функцій серцево-судинної системи, для профілактики захворювань, лікування нирок, набряків. Але, як правило, ці препарати мають синтетичне походження, і краще їх замінити засобами на рослинній основі, які є ефективним вирішенням проблеми, пов’язаної з ускладненням виведення зайвої рідини з тіла людини.

Які сечогінні трави слід приймати при різних порушеннях і патологіях? Кожна рослина з діуретичним дією має безліч інших корисних властивостей. Тому рецепт кошти потрібно підбирати відповідно до початкового діагнозом.

Переваги використання сечогінних трав

Лікарські рослини, які надають сечогінний ефект, мають ряд суттєвих переваг перед фармакологічними препаратами:

  • низький ризик розвитку алергії (за винятком індивідуальної непереносимості);
  • під час використання настоїв і відварів знижується ймовірність перевантаження органів сечовидільної системи;
  • допускається прийом сечогінних засобів тривалий час при високому тиску, хворобах нирок, патологіях серця (інші сечогінні препарати приймаються курсами);
  • мають протизапальну, противобактериальное вплив.

Рослинні препарати, що доповнюють основну терапію, щадяще діють на слизові оболонки і значно полегшують процес виведення надлишків рідини, що зібралася в результаті розвитку патологічних процесів в організмі.

Крім того, що рослинні збори допомагають впоратися з набряками на ногах, вони також є джерелом різних корисних для організму мінералів, вітамінів. У зв’язку з цим дітям рекомендується замість фармацевтичних діуретиків давати невеликі порції сечогінних настоїв.

На упаковках часто пишуть дозування тільки для дорослих, але для малюків можна розрахувати дозу і самостійно. Наприклад, дітям до 2 років слід давати 1/12 частина від дорослої порції, до 4 років – 1/8 частина, до 6 років – 1/6 дози, до 8-річного віку – чверть порції, у віці від 10 до 14 досить половини дорослої дози, а підліткам до 16 -? частини від дорослої дози.

Перед тим як дати дитині настій будь-якої трави, необхідно переконатися в доцільності цього методу лікування, а також у відсутності можливих алергічних реакцій.

Дія сечогінних трав

Серйозні проблеми з виведенням рідини, що накопичилася в організмі виникають на тлі дисфункції нирок, тобто коли знижується здатність до фільтрації і виведенню сечі і відбувається скупчення рідини в організмі. Проявом цього процесу є підвищення артеріального тиску, а візуально – набряки на ногах, мішки під очима.

Сечогінний засіб на основі трав позитивно діє на сечовидільну систему:

  • набряки сходять;
  • разом з застояної рідиною виводяться токсини з нирок;
  • припиняється розвиток запального процесу;
  • робота серця нормалізується;
  • артеріальний тиск приходить в норму;
  • поліпшуються фільтраційні здатності нирок;
  • знижується активність патогенної мікрофлори.

особливості застосування

Слід бути акуратним при прийомі ниркових зборів. Рослинні інгредієнти, які використовуються в його складі, володіють сильними сечогінними властивостями, через активну вироблення сечі можуть зрушити з місця конкременти в нирках. Так, під дією сечогінного настою може початися рух каменів і піску. Якщо пісок виходить без особливих проявів, то рух каменів зазвичай викликає сильні больові відчуття.

Сечогінні препарати знижують рівень калію (К) в організмі. Це означає, що під час курсу сечогінних засобів рекомендується додатково приймати цей мікроелемент у вигляді окремого препарату або шляхом введення в щоденний раціон продуктів харчування, багатих калієм (волоські горіхи, банани, авокадо).

Показання до застосування

Висушені трави, які мають сечогінну дію, слід використовувати тільки після консультації з лікарем. Самолікування неприпустимо, так як зниження вмісту калію в організмі збільшує ризик прояву побічних ефектів з боку серцево-судинної системи.

Показаннями до призначення і застосування діуретичних рослинних речовин є такі патологічні процеси:

  • ниркова недостатність;
  • захворювання нирок;
  • цистит в хронічній формі, уретрит в фазі загострення;
  • хронічний гломерулонефрит під час стадії ремісії;
  • набряки при підвищеному тиску (гіпертонічної хвороби);
  • хвороби серця;
  • запальний процес в сечоводах, сечовому міхурі, уретрі.

При виражених набряках ніг слід встановити початкову причину, тобто пройти огляд у лікаря і здати призначені фахівцем аналізи. Тільки після постановки діагнозу можна лікувати основну хворобу, а не її симптоми. Доктор призначить необхідний збір трав, який допоможе впоратися з набряками в комплексі з медикаментозною терапією.

Протипоказання і побічні ефекти

Самостійний підбір сечогінний засіб без певних знань може замість користі погіршити стан здоров’я. Це пов’язано з іншими властивостями рослинних інгредієнтів. Вони можуть не підходити через індивідуальних особливостей організму і надавати не те дію, яке було потрібно.

Загальні протипоказання до використання сечогінних засобів на основі трав такі:

  • можлива алергія на компоненти зборів;
  • аденома простати;
  • нефрит, нефроз (використання трав, які дратують паренхіму нирок, не повинні входити в основний склад збору).

Виділяється кілька категорій пацієнтів, яким не можна приймати рослинні засоби без рекомендації лікаря:

  • діти молодше 6 років;
  • жінки, які годують груддю;
  • вагітні жінки.

З метою виключення виникнення деяких побічних ефектів слід ретельно вивчити склад сечогінного збору на предмет наявності алергенів. При наявності схильності до алергії рекомендується отримати консультацію не тільки нефролога, а й алерголога.Екологічно чисті інгредієнти рослинних зборів також можуть викликати побічні ефекти. Але зазвичай негативні наслідки від прийому діуретичних трав пов’язані з недотриманням правил їх прийому. Наприклад, в разі передозування або незначного, але систематичного перевищення дози можуть проявитися такі симптоми:

  • нудота;
  • зневоднення;
  • пронос;
  • зниження обсягу крові в організмі;
  • симптоми інтоксикації.

При появі ознак нездужання необхідно відмовитися від прийому рослинного збору. Дотримання всіх приписів при вживанні зборів з рослинної сировини з діуретичним ефектом істотно скорочує ймовірність виникнення побічних реакцій, а зайва рідина буде евакуюватися з тіла людини, при цьому не надаючи будь-яких негативних впливів.

Сечогінні трави і способи їх застосування

Існує безліч рослин, які надають діуретичну дію різної інтенсивності. Але складаються збори на підставі властивостей, що сприяють лікуванню основного захворювання, наприклад, ниркові збори, протизапальні, серцеві.

Сечогінні трави, а також плоди, листя і коріння інших рослин (список), корисні для нирок:

  • спориш;
  • цикорій;
  • м’ята;
  • шафран;
  • шипшина;
  • ялівець;
  • малина;
  • хміль;
  • шавлія;
  • аніс;
  • кропива;
  • петрушка і фенхель;
  • чебрець;
  • листя берези.

Збори на основі цих рослин сприяють виведенню піску з нирок, перешкоджає утворенню конкрементів. При пієлонефриті впоратися з накопиченням рідини допоможуть засоби з листя мучниці, відвари з хвоща польового. Якщо камені вже утворилися, то їх можна спробувати розчинити, приймаючи настої та чаї з брусничного листя, петрушки, морквяних насіння, суниці.

Серцеві патології часто супроводжуються утворенням набряків на нижніх кінцівках. Сечогінні трави при високому тиску, серцевої недостатності, крім виведення надлишкової рідини, відновлюють тонус кровоносних судин. У складі серцевих зборів зустрічаються такі рослини: астрагал, грицики, сухоцвіт, горобина, барбарис, арніка. Високий тиск може прийти в норму при вживанні відварів з споришу, кропу, листя берези.

протизапальні трави

Запальні процеси можуть розвинутися в тканинах будь-якого органу організму людини – сечовий міхур, легені, мозок, серце. Осередок запалення являє собою збільшений в розмірах ділянку тканини, в клітинах якої накопичується рідина.

Прийом речовин з сечогінні властивості і додатковим протизапальну дію допомагає купірувати запальний процес і одночасно вивести накопичилася рідина з вогнища і в цілому з організму людини. При цьому усувається зайве навантаження на всі органи, системи, які були змушені працювати в посиленому режимі.

Щоб народні сечогінні засоби надали ефективну дію, необхідно переконатися в якості рослинної сировини. При покупці інгредієнтів і зборів в аптеці слід ознайомитися з термінами придатності. У разі придбання на ринку потрібно ретельно оглянути товар. Рослини повинні бути правильно висушені, без ознак плісняви ??і гниття, з виразним запахом, але без сторонніх домішок.

Правильно підібраний трав’яний збір здатний налагодити роботу нирок, очистити сечовивідні шляхи і евакуювати надлишки рідини. У нього повинні входити трави, що володіють антибактеріальними, протизапальними свойствамі.Во час прийому відварів усуваються не тільки набряки нижніх кінцівок, а й причина їх появи.

Не менш ефективні диуретические збори з лікарських рослин при набряках, причиною яких є імунні реакції на продукти харчування або інші алергени. Причинами застоїв рідини в різних тканинах і органах людини можуть бути порушення кровообігу.

Домашні рецепти

В цьому випадку знайдуться відповідні варіанти рецептів народної медицини. Ось кілька з найбільш поширених протинабрякових коштів, які можна приготувати в домашніх умовах:

  1. Необхідно підготувати рівні порції кропиви, плодів шипшини, листя подорожника, мучниці, звіробою. Залити столову ложку отриманої суміші 0,6 л кип’яченої гарячої води. Наполягати потрібно до тих пір, поки ліки не охолоне. Даний обсяг розрахований на три прийоми, і його необхідно випити протягом дня. Перед вживанням готовий засіб потрібно процідити.
  2. Більш дієвий засіб має такий склад: корінь солодки, любисток, плоди ялівцю. Подрібнені інгредієнти необхідно взяти в однакових пропорціях і змішати. Одну столову ложку суміші залити 200 мл кип’яченої остигнула води, залишити на 6-7 годин. Далі настій слід прокип’ятити близько чверті години. Вживати проціджений відвар потрібно чотири рази на день по 50 г (чверть склянки).
  3. Коріння, зелень петрушки в рівній мірі мають властивості посилювати виведення сечі. Один стакан подрібненої петрушки всипати в 400 мл кип’яченої гарячої води, відставити на ніч (на 12 годин) настоюватися. У готовий настій додається сік одного лимона. Потрібно приймати по 70 грамів вранці і ввечері за наступною схемою: настій з петрушки приймається 2 дня, потім 3 дні перерви, далі повторюється прийом протягом 2 днів. Дотримуватися такого графіка, поки набряки не почнуть спадати.
  4. У дрібно порубаний корінь лопуха (3 великі ложки) додається літр окропу. Проварити засіб, поки не випарується половина обсягу відвару. В отриману рідину додається мед (2 столові ложки). Засіб приймається вранці, в обід і на ніч по склянці.
  5. Одну чайну ложку брусничних листя слід заварити склянкою (200 мл) окропу. Такий чай настоюється протягом декількох хвилин, його можна вживати протягом дня (до 4 разів) по склянці.

Чай із шипшини радять пити бабусі від набряків. Та й приготувати його не складе труднощів. Досить засипати в киплячу воду жменю сушених ягід і проварити ще 10 хвилин. Замість цукру краще додати ложку або дві меду. Це засіб воліють вагітні жінки, так як набряки сходять без наслідків для майбутньої дитини. Напій можна вживати по 150 мілілітрів тричі протягом доби.

Основні правила прийому сечогінних трав

Зазвичай трав’яні настої радять приймати двічі на добу, але при лікуванні набряків можливі деякі винятки. Так, наприклад, в залежності від концентрації складу, його можна приймати до 4 разів на добу, графік прийому при цьому повинен бути розрахований з урахуванням того, що після 4 години вечора не рекомендується пити діуретики.

Вечірньої пори і без того посилюється відтік сечі, а додаткова стимуляція даного процесу може зробити ніч безсонною через постійні походів в туалет. Перевищувати дозування також не варто, в деяких випадках це навіть небезпечно. Правильний прийом трав повинен принести полегшення стану при застої рідини, а не призвести до зневоднення.

Також слід пам’ятати про те, що кошти з сечогінною дією, як натуральні, так і синтетичні, призводять до виведення калію (К) з організму. Дефіцит даного мікроелемента обов’язково потрібно відновлювати. Цього можна домогтися введенням в щоденний раціон кураги, авокадо.

дотримуйтесь інструкції

До методів народної медицини слід ставитися так само серйозно, як і до лікування фармацевтичними препаратами. До фармакологічних лікарських препаратів завжди додається інструкція із застосування. Також і трав’яні збори з діуретичною дією слід вживати строго по інструкції. У разі самостійного складання суміші з трав її використання допускається тільки після консультації з фахівцем.

Перш ніж приступити до лікування набряків народними методами, необхідно звернутися до лікаря і пройти обстеження на предмет виявлення будь-яких протипоказань або можливих проявів індивідуальної непереносимості деяких видів трав.

Тривалий прийом одного і того ж діуретичного засобу на основі рослинної сировини з часом може призвести до зниження його ефективності, тобто організм людини звикає до певного хімічним складом і перестає на нього реагувати. Щоб цього не відбувалося, рекомендується періодично міняти складу сечогінного збору.

Також не слід забувати про те, що прийом діуретика на основі одного рослинного інгредієнта менш ефективний, ніж приготовленого з декількох збалансованих компонентів.

важливі нюанси

Важливо знати при вживанні сечогінних засобів про такі нюанси:

  1. Прийом натуральних лікувальних засобів також може викликати загострення побічних ефектів і розвиток алергічних реакцій (перевищення допустимої дози, можливі протипоказання). Якщо не враховано наявність будь-яких захворювань, то застосування сечогінних засобів може погіршити стан здоров’я – викликати шкірні прояви, збої в роботі окремих органів.
  2. Якщо під час лікування фітозасобів з’являються больові відчуття в нирках, серці, спостерігаються ознаки алергії (кропив’янка), різкі перепади тиску (частіше тиск падає), то необхідно звернутися до лікуючого лікаря, який виявить причини нездужання і при необхідності призначить інші рослинні препарати з сечогінною ефектом.
  3. У разі сильного і різкого погіршення стану після вживання сечогінних засобів (алергічні реакції, наприклад, набряк Квінке, анафілактичний шок, зневоднення, занадто активне виведення рідини, значний дефіцит калію), слід негайно зателефонувати до швидкої допомоги, медики вживуть необхідних заходів для стабілізації стану пацієнта .

Щоб уникнути появи можливих неприємних відчуттів і деяких побічних ефектів, рекомендується зробити алергопроби на сприйнятливість організму до рослинних інгредієнтів, які входять до складу сечогінних зборів. Також можна на початкових етапах лікування приймати настій невеликими порціями, а при появі навіть найменшого нездужання прийом протинабряклого кошти слід припинити.

На закінчення

Не варто зловживати сечогінними засобами, якщо немає прямих показань до їх вживання – немає проблем з виведенням сечі, набряків. З метою схуднення іноді радять пройти курс прийому діуретиків. Дійсно, виведення рідини сприяє зниженню ваги. Але при скасуванні сечогінних вага знову повертається, так як клітини, тканини знову відновлюють звичний баланс води.

Застосовувати сечогінні збори можна тільки після обстеження і постановки діагнозу. Щоб уникнути можливих негативних наслідків замість полегшення стану, необхідно попередньо проконсультуватися лікарем, який на підставі проведеного обстеження і з урахуванням результатів аналізів призначить дійсно ефективне протинабряковий засіб.