Як лікувати хламідіоз у чоловіків: препарати, засоби, схема прийому

Хламідіоз – поширена інфекція, що передається в основному статевим шляхом. Головна небезпека криється в ускладненні цього захворювання – можливе безпліддя. Тому успішне лікування хламідіозу у чоловіків починається з ранньої діагностики захворювання і правильно підібраною терапії за допомогою медикаментозних засобів різних груп. Профілактичні заходи допоможуть запобігти поширенню хвороби.

1
Етіологія збудника

Хламідіози – це група хвороб людини і тварин, що мають інфекційний характер, збудники яких належать до роду Chlamydia. Ці збудники є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, тобто поза клітинами людини вони не існують, тому що не можуть самі синтезувати АТФ (енергетична одиниця клітини), тому користуються енергетичними запасами з клітин господаря для підтримки життєдіяльності і розмноження.

Поверхня збудника містить велику кількість антигенних структур, завдяки яким імунна система розпізнає чужорідну одиницю і вступає з нею в контакт.

Рекомендуємо

Симптоми, діагностика та методи лікування хламідіозу у чоловіків

1.1
види

По набору антигенів велика група хламідій ділиться на види:

види серовар захворювання
Chlamydia trachomatis (первинний патоген людини) A, B, Ba, C D, E, F, G, H, I, J, KL1, L2, L3 Трохим, паратрахома. Урогенітальний хламідіоз, пневмонія. венерична лімфогранульома
Chlamydophila psittaci (первинний патоген людини і тварин) 13 Орнітоз, кератокон’юнктивіт
Chlamydophila pneumonia (первинний патоген людини) TWAR, IOL-207 Пневмонія, атеросклероз, саркоїдоз, астма

Хвороби, які вони викликають, носять різноманітні клінічні прояви.

Поза організмом людини або тварини при кімнатній температурі хламідія здатна жити близько 24 годин, потім гине. Але C.psittaci перебувати у зовнішньому середовищі близько 2 тижнів. Згубно діють на бактерії високі температури, ультрафіолетове випромінювання, антисептики і дезінфектанти. У той же час низькі температури не уявляють для них загрози.

Збудником хламідіозу у чоловіків є Chlamydia trachomatis (Хламідія трахоматіс). Найчастіше в зоні підвищеного ризику опиняються сексуально активні чоловіки у віковій ніші від 20 до 25 років. Трахоматис є внутрішньоклітинним паразитом, тобто хламідія може проникати в клітини епітелію сечівника і вражати його, вона має спорідненості до епітелію глотки, прямої кишки і кон’юнктивний. У чоловіків найчастіше урогенітальний хламідіоз проявляється у вигляді уретриту.

Особливістю хламідії є те, що вона здатна утворює особливі «сплячі» форми, щоб пережити несприятливі умови навколишнього середовища: збудник може спокійно перебувати в організмі господаря, але не проявляти себе, так як імунна система не вступає в контакт з бактерією. «Прокидається» трахоматис тільки в момент імуносупресії, т. Е.сніженія місцевих захисних сил організму.

Рекомендуємо

Лікування сифілісу в домашніх умовах: ефективні препарати

1.2
шляхи зараження

Зараження відбувається найчастіше статевим шляхом, однак можлива передача хвороби плоду від матері через плаценту. Не варто виключати і контактно-побутовий шлях інфікування: через спільний посуд, рушники, в сауні або лазні. Інкубаційний період триває від 2 тижнів до 1 місяця.

Рекомендуємо

Лікування ВПЛ у чоловіків: медичні препарати і народні засоби

2
патогенез

Хламідія трахоматіс має ряд особливостей:

  1. 1. З вірусами її об’єднує внутрішньоклітинний паразитування.
  2. 2. З бактеріями – наявність клітинної стінки, тому лікування доцільно проводити за допомогою антибіотиків, так як вони діють на клітинну стінку.
  3. 3. Спорідненість до епітелію кон’юнктиви і сечостатевим органам.
  4. 4. Абсолютно унікальний клітинний цикл.

3
Клінічна картина хламідіозу

У чоловіків найчастіше хламідіоз протікає по типу уретріта- ураження нижніх відділів урогенітального тракту. Такі уретрити мають небагату клінічну симптоматику: мізерні прозорі виділення – іноді єдиний прояв патології. Але це не патогномонічний ознака, т. К. Вони можуть виявлятися при багатьох захворюваннях.

Клінічна картина хламідіозу:

  • Дизурії (порушення сечовипускання), свербіж і печіння в області уретри. При огляді головки можна виявити набряклість і гіперемію в області зовнішнього отвору сечовипускального каналу.
  • симптом інтоксикації – підвищення температури до субфебрильних цифр (37,3 С), головний біль, ломота в тілі і загальне нездужання. У сечі можуть з’явитися прожилки, іноді кров’янисті. Колір сечі іноді змінюється від світлої до каламутній.
  • Безсимптомний перебіг хвороби – даний стан слід відрізняти від носійства. У першому випадку пацієнт все-таки хворий: має місце придушення місцевого імунітету і активне розмноження збудника, а при носійстві людина клінічно здорова, але при застосуванні високоточних методів дослідження виявляються хламідії. Такий стан пов’язано з роботою імунної системи, яка придушила розмноження хламідії.

4
Класифікація хламідійних інфекцій

За МКБ-10 (міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду) хламідійні інфекції урогенітальної локалізації поділяються на кілька різновидів:

Інфекція нижніх відділів (Неускладнена) Інфекція верхніх відділів сечостатевого тракту (Ускладнена) інфекція іншої локалізації
Ендоцервіцит, уретрит, цистит, вульвовагініт Епідидиміт, запальні захворювання органів малого таза у жінок, орхіт Аноректальної області, хламідійні фарингіти і т. Д.

Але для клінічної практики і призначення адекватної терапії лікарі користуються більш простий класифікацією:

  1. 1. Хламідійна інфекція нижніх відділів.
  2. 2. Верхніх відділів.
  3. 3. Перстістірующая / рецидивна.

Виділяють хронічні і свіжі форми хламідіозу.

5
лікування

За допомогою правильного лікування можна позбутися від хламідіозу назавжди. Основна мета терапії – це знищення основного збудника (C.trachomatis) і зменшення клінічних проявів захворювання. Головні ліки від цієї хвороби – антибіотики, призначаються у вигляді таблеток або ін’єкцій.

Європейська асоціація урологів рекомендує використовувати в якості основного препарату фторхінолон (левофлоксацин). Препарат слід починати приймати в першу добу після встановлення діагнозу.

Загальні принципи лікування хвороби:

препарат вибору фото
доксициклін
джозаміцин
азитроміцин

Легкі форми патології вимагає лікування терміном приблизно в 7-14 днів. Ускладнені – більш довгого застосування курсу антибіотиків, від 21 до 28 днів.

Іноді, при терапії таких ускладнень, як хронічний простатит, показано застосування альфа-1-блокаторів, НПЗЗ і левофлоксацину.

5.1
сучасна тактика

Численні рекомендації з лікування хламідійної інфекції радять використовувати такі групи антибіотиків: тетрациклінового ряду, макроліди, і фторхінолони.

5.1.1
Терапія нижніх відділів урогенітального тракту

Захворювання нижніх відділів відносяться до неускладненим, тому, крім антибактеріальної терапії, додаткового лікування не потрібно.

препарати:

Група препарат вибору інші препарати Побічні ефекти
тетрацикліни Доксициклін, курсом до 7 днів: його перевагою є висока ефективність і низька вартість, препарат має більш високу біодоступність і період напіввиведення, а також краще переноситься пацієнтом. При прийомі Доксицикліну не потрібно дотримуватися особливої ??дієти Метациклин: необхідно дотримуватися дієти (зв’язується з іонами Ca Всі препарати тетрациклінового ряду протипоказані при нирковій недостатності і вагітності, не рекомендуються для лікування дітей до 8 років. З побічних ефектів можна відзначити діарею, блювоту, нудоту. На період лікування тетрациклінами варто відмовитися від сонячних ванн, так як препарати можуть призвести до фотосенсибілізації
макроліди Азитроміцин: концентрація в тканинах на досить високому рівні спостерігається вже після першого застосування антибіотика і зберігається в місці запалення не менше 7 днів Спіраміцин, Рокситромицин, еритроміцин, Джозаміцин, Кларитроміцин і Мидекамицин Блювота, нудота і діарея, а з боку печінки – підвищення трансаміназ, жовтушність склер. Іноді можливі алергічні реакції.
фторхінолони Офлоксацин: антибіотик володіє майже 100% -ної біодоступністю Пефлоксацин, або Ломефлоксацин Побічні ефекти такі ж, як у попередніх двох груп

Незважаючи на високу активність фторхінолонів, після їх прийому високий ризик рецидиву хламідіозу. Тому дану групу використовують при змішаній гонорейно-хламідійної формі.

Проте фторхінолони – найбільш активно розвивається група антибіотиків, яка включає найсучасніші препарати. Нові покоління антибіотиків перевершують своїх попередників. Препарат III покоління – Левофлоксацин – використовується не тільки при лікуванні хламідійних захворювань, а IV покоління – Моксифлоксацин – відкриває нові можливості в лікуванні багатьох бактеріальних інфекцій.

5.1.2
Терапія верхніх відділів урогенітального тракту

При лікуванні верхніх відділів урогенітального тракту доцільно використовувати антибактеріальну терапію менш тривалим курсом, ніж при неускладнених формах. Найчастіше призначають Азитроміцин в три курси, кожен з яких становить тиждень.

Оскільки ускладнена форма підвищує ризик розвитку серйозних ускладнень, то і терапія повинна бути максимально комплексної, добре зарекомендував себе курс препарату Сумамед. Застосування тільки антибактеріальних засобів недостатньо, тому додатково призначають протизапальні, симптоматичні та терапевтичні заходи відповідно до конкретної патологією.

5.1.3
Терапія персистирующих і рецидивуючих форм

Персістрірующая інфекція пов’язана з особливим циклом збудника: бактерія може його зупинити, тоді антибіотики подіють лише на «дорослі» бактерії, а ті, що зупиняться в своєму розвитку, виявляться не зворушеним. Але лікувати таку різновид хвороби також необхідно, тому що наявність «незрілих» форм призводить до серйозних імунним порушень або навіть до безпліддя.

Нещодавно була запропонована схема, згідно з якою персістрірующую форму лікують за допомогою иммунокорректоров, а потім призначають курс антибіотиків. Пояснюється це тим, що під час численних досліджень було доведено – формування персистирующих форм пов’язано з Т-лімфоцитами і деякими видами В-лімфоцитів.

З иммунокорректоров призначаються:

  1. 1. Полиоксидоний у вигляді ін’єкцій: вже після четвертої можна призначати антибіотикотерапію.
  2. 2. Свічки А-інтерферону, дозування визначає лікар.

Після імунокорекції призначається курс антибіотиків згідно зі схемою лікування ускладненого хламідіозу.

Після закінчення терапії визначають її ефективність згідно зі схемою.

6
Ускладнення чоловічого хламідіозу

При несвоєчасному або неправильному лікуванні можливий розвиток таких ускладнень, як:

  • Звуження (стриктура) сечівника з утворення рубцевої тканини (вимагає оперативного лікування).
  • Орхоепідідіміт, що веде до загибелі клітин, що відповідають за сперматогенез (призводить до стійкого безпліддя).
  • Хронічний простатит.
  • Хвороба Рейтера.

7
профілактика

Профілактика хламідіозу не відрізняється від інших ЗПСШ і має на увазі:

  • зміна сексуальної поведінки, тобто скорочення безконтрольних статевих зв’язків;
  • використання презерватива в якості основного методу контрацепції;
  • підвищення імунітету.

Доцільно обробляти статеві органи в перші 2 години після незахищеного статевого акту наступними препаратами:

  • Хлоргексидином.
  • Мірамістином.
  • Хібітаном.